Сьогодні Дніпропетровський обком профспілки металургів і гірників організував і провів в редакції газети «Днепр вечерний» прес-конференцію, присвячену ситуації, яка виникла на Дніпропетровському трубному заводі,через рішення його власників звільнити більше половини працівників.
Як повідомив журналістам голова профкому цього підприємства Віктор Доброскок, подібний крок, зроблений з численними порушеннями діючого законодавства, Генеральної, регіональної та галузевої угод, - викликав в колективі велике занепокоєння (зокрема, й тому, що на заводі працює чимало трудових династій, а тому без роботи можуть залишитися всі працюючі члени сімей). Люди не розуміють, як можна фактично ліквідувати одне з найстаріших підприємств галузі, котре випускає таку необхідну для країни продукцію. І трудящі, якщо власники і влада не відреагують, вже готові вийти на захист рідного заводу, використовуючи всі передбачені законом заходи.
Власники, за словами голови профкому, вже прийняли рішення незабаром відновити роботу підприємства, але накази про звільнення майже 1500 працівників відміняти не збираються, що може тільки загострити й без того напружене становище.
Профспілка, сказав на прес-конференції голова обкому профспілки, депутат облради Василь Шевченко, закликає власників ДТЗ (поки що вони, користуючись хибами нашого законодавства, продовжують ховатися в тіні), не доводити до соціального вибуху і сісти, нарешті, за стіл переговорів.
Чекає профспілка й реакції владних структур. Саме за її наполяганням в Ленінському районі (місці знаходження ДТЗ) та на рівні міста (це питання розглядалося 26 червня на сесії міськради), відповідно до постанови Кабміну щодо проблем, які виникають при масовому вивільненні працівників, вже створені комісії, які приступили до роботи.
На часі вже й активізація розробки державної промислової політики – з акцентом, зокрема, на підтримку власного товаровиробника та створення внутрішнього ринку металопродукції. ( Бо вже ж дійшло у нас до того, що й метал завозиться з-за кордону.)
Безумовно, держава повинна й знаходити важелі впливу на промисловців в плані збереження та створення ними нових робочих місць, підвищення рівня оплати праці найманих працівників, інвестування коштів на модернізацію виробництва, поліпшення умов праці і розвиток соціальної сфери. Викликає тривогу те, що останнім часом роботодавці уникають соціального діалогу з найактуальніших питань, гальмують функціонування колдоговірної системи.
А питання про те, чи потрібні нам труби, взагалі стояти не повинно: нещодавно урядовці пообіцяли протягом трьох років виділити 50 млрд.грн. на оновлення наших комунальних мереж, які, зауважив ще один учасник прес-конференції депутат міськради від КПУ Сергій Воробйов, - вже зношені на 60-70% . Їхня заміна може завантажити трубників (якщо вони, звичайно, виживуть у цьому буремному ринковому океані) роботою на ціле десятиріччя.
Представники профспілки металургів та гірників зосередили також увагу на загальних проблемах галузі, соціальних наслідках масового вивільнення працівників. Зоною тривоги сьогодні став не тільки Дніпропетровський трубний, але й Нікопольський завод феросплавів, Орджонікідзевський та Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати, які є містоутворюючими.
В.Коврига, зав.прес-центром
Дніпропетровського
облпрофоб’єднання
