На шляху до Європейської інтеграції на Україну чекають визначні можливості, але разом з тим, перед нею постають і серйозні перешкоди. Ринок праці – це одна зі сфер соціально-економічних відносин, котрі є досить нестабільними в період масштабних перетворень. Однак, не можна забувати, що ринок праці – це не просто визначення з підручника економіки, ринок праці – це мільйони працівників та члени їх сімей, їх добробут та безпека.
Тому, в часи соціальних потрясінь, головна мета, яку має поставити перед собою Україна – це збереження потенціалу людей праці та професіоналів, котрі є двигуном, що рухає економіку держави.
То чи можемо ми перетворити загрози, які можуть виникнути в результаті реформ, на можливості, котрі дозволять побудувати сучасне та динамічне суспільство?
Як показує історія Європейського Союзу, такі можливості є, але головне – правильно ними скористатись. Для прикладу можна розглянути ті механізми, котрі застосувала Польща, яка є близькою Україні не тільки по духу, а й по соціально-економічним умовам.
Після вступу до ЄС у 2004 році і до сьогодні, на польському ринку праці існує досить високий рівень безробіття, однак він має стійку тенденцію до зниження. Найвищий рівень безробіття – серед молодих людей працездатного віку (від 18 до 34 років) та осіб без професійної підготовки або з низьким рівнем освіти. Реформи ринку праці, котрі здійснюються в Польщі, відповідають напрямкам, запропонованим Європейським Союзом, у тому числі визначеним у Лісабонській стратегії (спрямованій на підвищення глобальної конкурентоспроможності ЄС через економічне оновлення та поліпшення в соціальній сфері) та призводять до підвищення рівня зайнятості (особливо жінок та осіб старшого віку), зростання продуктивності та якості праці, а також до розвитку соціальної солідарності.
Зростає значення активної політики на ринку праці, котра охоплює, зокрема, дотації на перекваліфікацію безробітних та професійне навчання, допомогу під час пошуку роботи, інтервенційні роботи[1], громадські роботи, надання позик на започаткування власної справи, професійну активізацію випускників навчальних закладів, створення нових робочих місць для безробітних.
Заходи уряду, що мають на меті стимулювання росту зайнятості, стосуються, також, спрощення процедур, пов’язаних з веденням господарської діяльності та отриманням дозволів і ліцензій, збільшення прозорості діючих процедур. Крім того, заходи з покращення ситуації на ринку праці охоплюють: реформу системи освіти та навчання з метою підвищення загальної освіти та більшої відповідності отриманих знань потребам ринку праці; розвиток неперервного навчання; координацію систем оподаткування та соціальної допомоги таким чином, щоб вони стимулювали роботодавців до створення робочих місць, а безробітних та неактивних у професійній сфері осіб – до працевлаштування.
Разом з тим, створення привабливого інвестиційного клімату призвело до стрімкого притоку іноземного капіталу, що дозволило створити нові робочі місця, які стримали трудову міграцію, котра могла виникнути в період реформування економіки. В результаті це призвело до розвитку економіки та збільшення державного бюджету.
За десять років членства в ЄС у Польщі створено два мільйони нових робочих місць.
Отож, підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновки, що адаптація таких механізмів до вітчизняних потреб та реалій дасть змогу не лише уникнути зростання безробіття, а й створити всі умови для стрімкого розвитку ринку праці.
Департамент виробничої політики
та колективно-договірного регулювання
[1] інтервенційні роботи (Постанова Комісії (ЄС) № 800/2008 від 6 серпня 2008) – прийом на роботу безробітного в результаті договору між роботодавцем та центром зайнятості, при цьому витрати на заробітну плату такому працівнику компенсуються за рахунок державного бюджету
