На засіданні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці розглянуто 4 законопроекти стосовно зайнятості селян, а саме - щодо реалізації членами особистого селянського господарства права на соціальний захист у разі настання безробіття.
Всі законопроекти пропонують внесення змін до Законів України «Про зайнятість населення» (стаття 4) та «Про особисте селянське господарство» (частина друга статті 11). Передбачається виключити з категорії зайнятого населення членів особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».
Під час обговорення зазначеного законопроекту йшлося про те, що дійсно, ідея про необхідність закріплення на законодавчому рівні відповідних соціальних гарантій для членів особистих селянських господарств заслуговує на увагу.
Однак, пропозиція щодо виключення усіх членів особистих селянських господарств, незалежно від отримуваних ними доходів, з числа зайнятого населення є дискримінаційною по відношенню до інших самозайнятих осіб, які можуть отримувати значно менші доходи ніж члени особистих селянських господарств або взагалі не отримувати їх.
Крім того, особисті селянські господарства можна розділити на два типи:
1) в яких задоволення особистих потреб відбувається шляхом
виробництва, переробки і споживання власної сільськогосподарської
продукції;
2) які реалізують продукцію та надають послуги, використовуючи
майно господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Також зазначений законопроект не узгоджується також із статтею 8 Закону України «Про особисте селянське господарство», відповідно до якої члени особистих селянських господарств належать до зайнятого населення.
Тому, необхідно диференційовано підходити до вирішення питання щодо зайнятості членів особистих селянських господарств.
Перший заступник керівника СПО об’єднань профспілок, заступник Голови ФПУ Г.В.Осовий прокоментував зазначений документ таким чином:
- Діючим законодавством й оновленим законом про зайнятість визначено право на соціальний захист на випадок безробіття для членів особистих селянських господарств. Однак, слід зазначити, що на селі існує сезонний характер роботи, у певні періоди люди зайняті, а є періоди, коли селяни тимчасово не мають роботи. Якщо можна підтвердити за наявності відповідних довідок, що такі працівники, дійсно, не мають постійного доходу у своєму господарстві, - вони набувають права ставати на облік у державних службах зайнятості як безробітні, що шукають роботу. Після чого – право отримувати у центрі зайнятості відповідні послуги та матеріальну допомогу. Але існують проблеми щодо практичної реалізації цього права – потрібно запобігти можливим зловживанням під час встановлення тих осіб, хто має на це право. Тому потребує вдосконалення практика застосування цих норм закону та механізмів визначення осіб, хто є частково зайнятий, або безробітний. Тому Комітет порекомендував доопрацювати ці законопроекти для створення механізмів його реалізації стосовно осіб, хто не має тимчасово роботи на селі.
Враховуючи важливість вирішення питання захисту прав членів особистого селянського господарства у разі настання безробіття, СПО об'єднань профспілок України запропонував об'єднати зазначені законопроекти в один, взявши за основу законопроект 2214-1 народного депутата Гордієнко. Цей законопроект базується на врахуванні норм які діяли до 31.12.2012 року та стосувалися механізмів віднесення працівників особистого селянського господарства до само зайнятого населення.
ІАЦ
