У Полтавській області у різний час діяли міжспілкові профоргани: у 1920-1925 рр. – губпрофрада, у 1925-1932 рр. – окружна профрада, у 1932-1937 рр. – облпрофрада. Полтавська обласна рада профспілок (далі облпрофрада), яка діє і сьогодні, була створена 25 жовтня 1948 року для координації міжспілкової діяльності 19 галузевих обласних організацій профспілок – на першій установчій конференції 116 делегатів представляли 197 тисяч членів профспілок. Першим головою облпрофради було обрано Павла Коліньковича Колінька, який працював до цього секретарем обкому КП(б)У по кадрах. Апарат облпрофради з 8 чоловік у відповідності з тогочасними настановами щодо місця і ролі профспілок мав забезпечити “мобілізацію всіх членів профспілок на виконання і перевиконання державних планів відбудови і розвитку народного господарства, на виконання післявоєнної сталінської п‘ятирічки за 4 роки”.
З 1957 р. облпрофрада керувала соціальним страхуванням, здійснювала контроль за охороною праці та технікою безпеки на виробництві, з 1965 р. – координувала туристсько-екскурсійну роботу, керувала діяльністю профспілкових фізкультурно-спортивних товариств.
У 1963 р. облпрофрада у зв‘язку з адміністративно-господарською реформою була розділена на дві – промислову і сільську, але експеримент невдовзі було припинено як недоцільний.
У 80-і роки облпрофрада, виступивши з низкою ініціатив, чимало зробила для посилення впливу профспілок на поліпшення умов праці та побуту трудівників, зокрема, у сільській місцевості, створення матеріальної бази лікувально-оздоровчої роботи та відпочинку членів профспілок. У 90-і–на початку 2000 років – у період становлення української державності та ринкової економіки - облпрофрада послідовно відстоювала право профспілок бути активним і впливовим учасником соціально-економічних процесів в області, як сторона переговорів з соціальними партнерами, так і організатор акцій протесту проти дискримінаційних дій влади, власників та роботодавців тощо.
с о н м
