Історія розвитку профспілкового руху налічує вже кілька століть. Ті артілі, що утворилися в 17 столітті і об'єднували людей однієї професії: ремісників, мануфактурниів, аптекарів та ін умовно можна назвати прообразом профспілкових організацій або профспілками того часу. Точну дату і місце зародження перших профспілкових організацій нафтової і газової промисловості України назвати практично неможливо. Так само, як і профспілкового руху в цілому.

У Харкові 27 квітня 1919 року відбувся I Всеукраїнський з'їзд профспілок, який посів чільне місце в історії профспілкового руху в України. Його історичне значення полягає в тому, що він об'єднав виробничі і територіальні профспілкові організації у всеукраїнському масштабі.

Шлях розвитку та становлення галузевої профспілки був відзначений боротьбою за інтереси трудящих, пошуком свого місця і ролі в суспільстві протягом довгого часу.

Укрнафтогазпрофспілка, як і всі профспілки України, 70 років працювала в умовах тоталітарної системи і була помічником партії. Це історичний факт. З цього приводу існує багато перегинів і спекуляцій, але правдою є і те, що тільки профспілки і ніхто інший, несли на своїх плечах всю соціальну сферу своїх галузей, організацію відпочинку, оздоровлення трудящих і членів їх сімей, фізичну культуру і спорт, культурно-масову роботу. Ось чому даючи оцінку діяльності профспілок в радянський час, треба брати до уваги не тільки комуністичну теорію, але й ту кропітку роботу, яка була спрямована на поліпшення життя трудящих в тих умовах.

У 1977 році ВЦРПС прийняв рішення про утворення на основі профспілки нафтової, хімічної і газової промисловостей, двох профспілок, виділивши окремо профспілку працівників хімічної промисловості. Перша конференція, на якій була створена Нафтогазпрофспілка, відбулася в Києві 21 червня 1977 року. Головою президії Республіканського комітету профспілки був обраний Кицун Василь Павлович.

Комітет розглядав такі актуальні питання діяльності колективів, як виконання народногосподарських планів, контроль за виконанням колективних договорів, покращення умов праці, дотримання трудового законодавства, виконання планів житлового будівництва і правильність розподілу житла, покращення торгового і медичного обслуговування.

У 1983 році Головою Республіканського комітету профспілки працівників нафтової та газової промисловості був обраний Градюк Василь Тимофійович.

Особливу увагу Комітет приділяв покращенню соціальної сфери колективів, дотриманню колективних договорів, літньому відпочинку дітей у піонертаборах та сімейному відпочинку.

Новий етап розвитку Профспілки працівників нафтової і газової промисловості України, як і всього профспілкового руху в нашій країні, почався після створення суверенної української держави.

Розпад СРСР, проголошення України незалежною державою, демократизація суспільства відкрили дорогу для самостійної діяльності профспілок, підвищення їх ролі серед трудящих.

На IV Українській республіканській конференції працівників нафтової і газової промисловості в 1990 році була прийнята Декларація «Про вільну, незалежну профспілку працівників нафтової і газової промисловості України». Головою Центрального комітету профспілки був обраний Попел Олександр Григорович.

Важливим етапом на шляху становлення профспілкового руху в галузі став Перший з'їзд Профспілки, який відбувся 5 грудня 1995 року. Вперше в Україні з'їзд затвердив Статут галузевої профспілки, був обраний керівний орган - Рада профспілки працівників нафтової і газової промисловості України.

У матеріалах з'їзду відбивалося, що головним завданням профспілки, в умовах реформування економіки України, є соціальний захист людини праці. Бути разом з людьми, захищати кожного члена профспілки, цікавитися проблемами всієї галузі - ось кредо Укрнафтогазпрофспілки на протязі всієї своєї історії - у всі часи, в різних суспільно-політичних умовах.

Вперше, в 1996 році, на рівні Центральної ради профспілки та Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України підписана Галузева угода з питань трудових і соціально-економічних гарантій. З того часу Галузева угода укладається щорічно.

У вересні 1999 року парламент ухвалив Закон України «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності». У зв'язку з цим Нафтогазпрофспілка на з'їзді затвердив нову редакцію Статуту та 22 лютого 2000 року Міністерство юстиції України зареєструвало Профспілку працівників нафтової і газової промисловості України зі статусом Всеукраїнської профспілки.

З проголошенням незалежності України профспілка повністю змінила модель своєї діяльності. Максимум зусиль було зосереджено на виконанні притаманної функції тільки профспілці - захист законних прав та інтересів її членів.

Останні роки в історії Укрнафтогазпрофспілки - це період боротьби за поліпшення умов праці, державних гарантій у соціальній сфері, вирішення соціально-економічних проблем галузі, окремих підприємств і організацій, всіх членів профспілки. Головними інструментами виконання зобов'язань, які взяла на себе профспілка - підписання Галузевої угоди і колективних договорів на кожному підприємстві галузі. І в цьому напрямку галузевою профспілкою і членськими організаціями зроблено не мало.

Центральною радою Укрнафтогазпрофспілки докладено багато зусиль для ліквідації заборгованості з виплати заробітної плати. Ці питання постійно розглядалися на спільних колегіях Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Сьогодні ми маємо позитивну картину з виплати заробітної плати, може її рівень бажає бути вищим, але і з цього питання профспілка постійно веде переговори з соціальними партнерами.

1 грудня 2005 на III З'їзді Укрнафтогазпрофспілки була прийнята Програма основних напрямків діяльності профспілки на 2006-2010 роки, були прийняті Положення про Контрольно-ревізійну і Мандатну комісію.

Надаючи важливого значення кадровому потенціалу профспілки, Центральна рада постійно проводить навчання голів профкомів, бухгалтерів, фахівців з питань охорони праці. Підсумки навчання розглядаються на засіданнях президії Центральної ради, в рішеннях якої передбачаються заходи, спрямовані на поліпшення системи профспілкового навчання.

В липні 2009 року на пленумі Центральної ради профспілки працівників нафтової і газової промисловості України відбулися зміни керівника профспілки. Головою Укрнафтогазпрофспілки був обраний Дмитришин Володимир Іванович.

Керівництво Укрнафтогазпрофспілки виконало низку заходів з метою налагодження системи інформаційного забезпечення членських організацій, поліпшення обізнаності всіх членів профспілки. Впровадження системи електронного зв'язку дозволило оперативно і якісно інформувати територіальні і міжрегіональні організації, всіх членів профспілки.

Розв'язанню численних внутрішніх завдань і проблем профспілкового життя галузі підпорядкована й міжнародна діяльність Центральної ради профспілки працівників нафтової і газової промисловості України. За час, що минув після 1990 року, профспілка співпрацювала і налагоджувала зв'язки з профспілковими організаціями інших країн, зокрема, шляхом участі в роботі міжнародних профспілкових конференціях і конгресах. Укрнафтогазпрофспілки є членом Міжнародної конфедерації професійних спілок працівників нафтової, газової промисловості і будівництва нафтогазового комплексу країн СНД. Міжнародної організації профспілок працівників хімічної, гірничодобувної промисловості, енергетики та різноробочих (ІСЕМ), яка у червні 2012 року на об’єднуючому конгресі в м. Копенгагені влилась у Міжнародну індустріальну глобальну профспілку. В 2010 році Укрнафтогазпрофспілка стала членською організацією Інтернаціоналу громадського обслуговування (PSI - Public Services International) – міжнародного профоб’єднання, до складу якого входять понад 500 профспілок багатьох країн, і членом Європейської федерації профспілок громадського обслуговування (EPSU - European Federation of Public Service Unions), що захищає інтереси 8 млн. трудящих, які входять до 250 профспілок громадського обслуговування країн ЄС та інших країн Європи (у тому числі і профспілок працівників електричної та газової сфери). Цього ж року Укрнафтогазпрофспілка в складі делегації від Федерації профспілок України прийняла участь в 2-му Всесвітньому конгресі Міжнародної конфедерації профспілок, що проходив в м. Ванкувері, Канада.

Крім того, профспілка підтримує прямі зв'язки з окремих питань із профспілками Росії, Білорусі, Греції, Сербії, Чорногорії, Італії. Відбувається обмін делегаціями, досвідом роботи, визначаються спільні дії.

Великого значення Укрнафтогазпрофспілка надає культурно-масовій роботі. У дочірніх компаніях, під керівництвом профспілки, створені колективи художньої самодіяльності.

Зміцнилася матеріально технічна база для занять фізкультурою, спортом і туризмом. Члени профспілки і члени їхніх сімей мають можливість зміцнити своє здоров'я і поліпшити свою спортивну майстерність.

У вересні 2011 року проведена 9 літня Спартакіада ​​працівників нафтової і газової промисловості України.

Досягнення за всі ці десятиліття, це підсумок ініціативної, наполегливої ​​і творчої щоденної роботи членів профспілки, профспілкових активістів та працівників профспілки всіх рівнів.

Якщо проаналізувати період новітньої історії профспілкового руху, виникає питання, як і чому профспілкам таки вдалося утримати свої позиції в суспільстві в умовах розвалу усіх державних і громадських структур.

Напевно тому, що коли людина залишається наодинці зі своїми проблемами, саме профспілка виявляється найбільш близькою до їх вирішення, зумівши консолідувати людей і включитися в роботу по захисту їх прав.

На сьогоднішній день Укрнафтогазпрофспілка об'єднує 5 територіальних профорганізацій (Полтавську, Львівську, Івано-Франківську обласні Ради, Харківський обласний комітет, Київську міську профспілкову організацію) і 5 міжрегіональних профорганізацій (об'єднані профспілкові організації ДК «Укргазвидобування», ПАТ «Укрнафта», ПАТ «Укртранснафта», ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», Раду Голів профкомів ДК «Укртрансгаз»).

Загалом профспілка налічує 252 первинну профорганізацію, на обліку в яких перебуває понад 118 тисяч спілчан.

Незважаючи на те, що за період незалежності чисельність Нафтогазпрофспілки скоротилася майже на 17 тис. членів профспілки, вона залишається одним із найпотужніших об'єднань України.