Непоодинокими є випадки, коли працівник звільняється з роботи за власним бажанням за наявності у нього поважних причин.
У такому разі власник або уповноважений ним орган має розірвати трудовий договір у термін, про який просить працівник.
При цьому, згідно зі статтею 38 Кодексу законів про працю України до таких поважних причин належать:
- переїзд на нове місце проживання;
- переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
- вступ до навчального закладу;
- неможливість проживання у певній місцевості, підтверджена медичним висновком;
- вагітність;
- догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або за дитиною-інвалідом;
- догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи;
- вихід на пенсію;
- прийняття на роботу за конкурсом;
- інші поважні причини.
Очевидно, що до заяви працівника про звільнення має додаватися документ, що підтверджує ту чи іншу обставину, яка є підставою для звільнення.
Обмежень, якими б працівникові було заборонено звільнятися з власної ініціативи за наявності поважних причин декілька разів поспіль у чинному законодавстві відсутні.
Департамент правового захисту апарату ФПУ
