Федерація профспілок України продовжує публікацію серії інформаційно-аналітичних матеріалів, присвячених загрозам та можливостям вітчизняного ринку праці на шляху до євроінтеграції.
Попередню інформацію Ви можете знайти тут і тут.
Румунія приєдналась до Європейського Союзу 1 січня 2007 року. На той момент рівень зростання ВВП в країні склав 8,1%. Державний борг по відношенню до ВВП оцінювався в 12,4%, тобто не представляв ніякої небезпеки для фінансової стабільності держави. Зовнішні інвестиції зросли з 9,6 мільярдів доларів в 2003 році до 42,7 мільярдів доларів у 2007 року, рівень безробіття знизився з 8,4% у 2003 році до 6,4% у 2007 році. З 2005 року було виставлено на приватизацію сотні підприємств стратегічного значення, які після цього збанкрутували, їх будівлі - зруйновані, земельні ділянки очищені в рамках так званої «програми озеленення території».
В результаті приватизації Румунія втратила більш 15,4 мільярдів євро. Підприємства з виробництва меблів, легка та переробна промисловість - всі вони перетворилися в ательє і філіали західних компаній.
Основними програмами, які здійснював уряд Румунії за допомогою Національного агентства зайнятості Румунії (НАЗР) були:
- стимулювання та підвищення рівня зайнятості;
- боротьба з безробіттям;
- стимулювання безробітних шляхом організації професійного навчання;
- контроль за рівністю на ринку праці;
- сприяння вільному працевлаштуванню за кордоном;
- активне впровадження програм, що фінансувались ЄС;
- розрахунок індикаторів ринку праці.
В рамках Європейської стратегії зайнятості до та після вступу до ЄС були розроблені та запроваджені програми: «Пріоритети політики зайнятості», «Національний план дій з працевлаштування на 2006 рік», «Національна програма реформування на 2007 рік», «Стратегія зайнятості 2004-2010», «Подовження програм професійного навчання на 2005-2010 роки». З 2007 року Бюро трудової міграції працює за сприяння НАЗР, який співпрацює з державними службами зайнятості в рамках Європейської системи зайнятості (EURES), забезпечує виплати допомоги по безробіттю.
Відповідно до закону про соціальну допомогу, який був прийнятий у грудні 2011 року, розмір соціальної допомоги прив’язується до базового соціального показника (БСП) з метою забезпечення сумісності зі страховими виплатами у випадку безробіття. Це дозволяє також створити фундамент для запровадження інтегрованої схеми інформатизації, яка забезпечить можливість кореляції різних видів соціального захисту (як на основі внесків, так і без них), що надаються окремим особам чи сім’ям. У зв’язку з цим граничні розміри доходів та сума соціальної допомоги встановлюються з урахуванням БСП шляхом застосування індексу соціальної інтеграції.
Отже, підсумовуючи сказане, можна зробити висновки, що, оскільки ринок праці – це складна соціально-економічна система, то досягнення його стабільності можливе лише завдяки стратегічним підходам до планування, з визначенням пріоритетних напрямів діяльності та розробкою і впровадженням загальнодержавних цільових програм.
Департамент виробничої політики
та колективно-договірного регулювання
