ОБГОВОРЕННЯ. Газета центральних органів виконавчої влади «Урядовий кур’єр» звернувся до експертів з проханням висловитися щодо ймовірного скорочення робочого тижня на 2 години і збільшення відпустки на 4 дні.
Пряма мова:
Голова Федерації профспілок України Юрій Кулик
- Прагнути кращого абсолютно природно для кожної людини. Хто не хотів би менше працювати, більше відпочивати, отримувати вищу заробітну плату? Ідея щодо скорочення робочого тижня і водночас збільшення тривалості щорічної відпустки відповідає таким прагненням і заслуговує на підтримку. Реалізація цієї ідеї наблизила б нас до втілення у життя норм Конституції України, яка проголосила ЛЮДИНУ найвищою соціальною цінністю, гарантувала право на працю, на відпочинок, на належні умови праці, на своєчасне одержання заробітної плати тощо.
Тому не можна не погодитися із думкою авторів законопроектів «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо скорочення тривалості робочого часу)» і «Про внесення змін до деяких Законів України (щодо тривалості щорічної основної відпустки)» щодо необхідності наближення законодавства нашої держави до європейських стандартів.
Водночас слід зазначити, що частково ратифікована Україною Європейська соціальна хартія закликає до встановлення розумної тривалості робочого дня та тижня і поступового скорочення робочого тижня настільки, наскільки це дозволяє підвищення продуктивності праці та інші відповідні фактори, наприклад, рівень досягнутого економічного розвитку і те, наскільки певна країна здатна здійснити скорочення тривалості робочого часу без скорочення валового обсягу продукції або зниження продуктивності праці й не наражаючи на небезпеку свій економічний розвиток, а також не спричинюючи інфляційного тиску, що, як наслідок, призвело б до зниження реальних доходів працівників. Такі саме аргументи слід враховувати і при вирішенні питання щодо збільшення тривалості відпусток.
Нажаль у супровідних документах до зазначених законопроектів ми не змогли побачили відповідних розрахунків і прогнозів щодо позитивного чи негативного впливу на розвиток економіки, стан зайнятості, на бюджетні надходження, на рівень заробітної плати тощо.
Федерація профспілок вважає, що підхід до будь-якого рішення на законодавчому рівні має бути максимально виваженим, аби уникнути прийняття чергового закону, виконання якого не забезпечено ані фінансово, ані організаційно. І не зрозуміло наскільки саме економіка України готова до таких змін. Ми маємо немало прикладів, коли соціально спрямовані норми законів залишаються декларацією, а це викликає у людей тільки невдоволення.
Такі важливі питання мають проходити стадію соціального діалогу між Урядом, профспілками і роботодавцями. В Україні діє Національна тристороння соціально-економічна рада, яка у змозі всебічно обговорити дану пропозицію і дати обґрунтований висновок. Тоді узгоджене сторонами рішення має стовідсотково бути втілене у законі.
Не можна також погодитися із твердженням, що продуктивність праці в Україні є доволі низькою, я вважаю його таким, що не відповідає дійсності.
Продуктивність – це відношення обсягу продукції, виробленої одним працівником, до часу, витраченого на його виробництво. Якщо перевести це на грошовий еквівалент, то у розрахунку на 1 долар США зарплатні український працівник виробляє в середньому у 3-7 разів більше, ніж його колега у Польщі або Німеччині. При нинішній продуктивності в Україні середня зарплатня має бути в 2-2,5 рази вища якщо орієнтуватись на ту ж саму Польщу. Раніше вважалося, що темпи зростання зарплатні не повинні перевищувати темпи зростання продуктивності, але у розвинених країнах цей принцип давно вже не діє. Навпаки, зараз продуктивність підвищується внаслідок зростання доходів працівників і підвищення внутрішнього попиту. Це неможливо в нас доти, доки в 70 відсотків працівників дохід буде нижчий за рівень бідності.
Разом з тим вважаємо, в Україні настав час перейти від поняття оплати праці до визначення вартості праці. Так, Концепція гідної праці, запропонована Міжнародною організацією праці у якості пріоритету визначає досягнення продуктивної зайнятості, що повинна забезпечувати достатній для гідного прожиття дохід, сталий економічний розвиток і конкурентоспроможність виробництва та країни загалом. Продуктивність праці й вартість праці на одиницю продукції внесено МОП до переліку ключових індикаторів ринку праці.
Загалом, динаміка змін продуктивності праці свідчить, що в Україні є резерви для її підвищення, зокрема, шляхом збільшення частки доданої вартості у випуску продукції шляхом зміни структури операційних витрат. Водночас, слід відзначити, продуктивність праці необхідно підвищувати не за рахунок заморожування заробітної плати, збільшення тривалості робочого часу чи скорочення тривалості відпусток тощо. На думку профспілок важливими напрямами підвищення продуктивності праці в Україні є:
- зменшення частки товарно-матеріальних витрат в операційних витратах;
- стимулювання роботодавців до впровадження енергозберігаючих технологій та технічних нововведень з метою збільшення частки витрат на робочу силу у структурі операційних витрат;
- перехід до продуктивної зайнятості та інноваційної праці, що передбачає систематичне підвищення продуктивності праці, на противагу зайнятості за малопродуктивними формами економічної діяльності;
- протидія тінізації доходів;
- забезпечення відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати,
- підвищення соціальних стандартів, зміна методики розрахунку прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати.
Звідси і відповідь на питання наскільки слушна пропозиція щодо зменшення тривалості робочого тижня без зменшення зарплати та її реалістичність за сучасних економічних обставин. Зрозуміло, що покращенню життя населення має передувати економічне зростання шляхом здійснення реформ.
Щодо проекту Трудового кодексу України. Він ще не розглядався Верховною Радою України VП скликання і не проходив процедуру прийняття у першому читанні. Цей законопроект неодноразово обговорювався в засобах масової інформації, але системного аналізу законопроекту крім профспілок ніхто не проводив.
Лунала різного плану критика і автори відкликали його для доопрацювання у т.ч., щоб урахувати близько 30 принципових зауважень ФПУ.
Стосовно інформації про те, що проектом Трудового кодексу передбачалося збільшення робочого дня для певних категорій працівників з 8 до 12 годин та скорочення міжзмінного відпочинку, то вона не відповідає дійсності. Ми неодноразово наголошували, що тижнева норма робочого часу залишається незмінною – 40 годин. Тривалість щоденної роботи, а також тривалість роботи за місяць (при підсумованому обліку робочого часу) розраховуються виходячи з тижневої норми., тобто 40 годин. Це означає, що нормальна тривалість робочої зміни залишатиметься як і зараз 8 годин.
У останньому варіанті проекту Трудового кодексу від деталізації цієї норми автори відмовилися і стаття щодо підсумованого обліку робочого часу викладена в редакції, аналогічній редакції статті 61 чинного Кодексу законів про працю України.
Отже, якщо проект Трудового Кодексу України буде внесено до парламенту з урахуванням основних пропозицій Федерації профспілок України, ми підтримаємо такий законопроект.
Любомира КОВАЛЬ,
«Урядовий кур’єр» №162 від 7 вересня 2013 р.
