29 вересня 2015 року, Париж.
«Ми повинні зміцнити європейський соціальний вимір […]. Я не можу сказати, що не було зроблено нічого. Впродовж сімнадцяти років свого життя я займав посаду міністра праці. У вісімдесяті роки багато було зроблено у сфері безпеки і здоров'я на роботі, […], багато було зроблено, зокрема, для забезпечення рівності та рівноправ’я жінок, у тому числі у сфері зайнятості. Але цього недостатньо. Ми запропонували Європейській комісії розробити навесні 2016 року комплекс мінімальних соціальних прав, санітарний кордон, який буде їх оточувати, щоб краще захистити ринок праці. Комплекс мінімальних соціальних прав, який би не був мінімальним набором, а основою для визначення максимального рівень соціального захисту, який не можна було б знижувати, що дозволило б вирівняти ситуацію у світі праці Європи».
«Крім того, необхідно, […], зміцнити економічний і валютний союз, тому що він ще слабкий».
«Все це можна зробити за умови покращення функціонування соціального діалогу. Ми повинні заново відкрити для себе ефективність договірної політики і на рівні підприємств, і на рівні учасників, і на рівні країн, і на європейському рівні. Це має важливе значення для пожвавлення соціального діалогу в Європі. Тому я закликаю Європейську конфедерацію профспілок розширити свою участь у європейському соціальному діалозі, який сягнув найвищого рівня за Жак Делора у вісімдесятих роках і мусить відродитися, тому що соціальний діалог – основа всього».
«Той, хто каже, що економічний і валютний союз, соціальний діалог не можуть розвиватися у гармонії, глибоко помиляється. Я призначив віце-президента, відповідального за євро і соціальний діалог, щоб продемонструвати, що ці дві речі тісно пов’язані. «Мені подобаються речі, які пов’язані між собою», – сказав колись Паскаль. Соціальний діалог і розбудова Європи теж тісно пов’язані. Одне не може функціонувати без іншого».
«Ми повинні по-новому придивитися до аномалій, які ми спостерігаємо. Не можна вважати нормальним те, що трудові договори, які свого часу ми назвали нетиповими трудовими договорами – тимчасові, термінові тощо – наразі стали типовими трудовими договорами. Для мене, як і раніше, нормальний трудовий договір – це договір на невизначений термін. Так, підприємствам потрібна передбачуваність, але й робітникам також. Мій батько працював у сталеливарній промисловості. Якби йому довелося кожні півроку хвилюватися, що його контракт не буде продовжений , то я б ніколи не вивчився на юриста. […] нестандартна зайнятість неприйнятна, тому що суперечить європейській моделі».
Департамент міжнародних зв’язків ФПУ
