Чи підлягає оплаті робота працівників у вихідний день? Бо роботодавець наполягає на тому, що в період воєнного стану компенсація за роботу у вихідний день не передбачена.
Відповідно до Закону України від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» з переліку статей, норми яких не застосовуються у період дії воєнного стану, вилучено статтю 72 КЗпП, що регламентує компенсацію за роботу у вихідний день.
Норма статті 72 КЗпП відновила свою чинність з дати набуття чинності цим Законом, тобто з 19 липня 2022 року.
Так, робота у вихідні дні має компенсуватись, як і в мирний час, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі відповідно до статті 107 КЗпП.
При цьому в нормах законодавства є «цікава» невідповідність. Так, норма статті 72 КЗпП містить вказівку на те, що рішення щодо компенсації роботи у вихідні дні приймається за згодою сторін (і тільки розмір компенсації визначається статтею 107 КЗпП). А статтею 107 КЗпП, як імперативною нормою, визначено, що робота у святкові дні відповідно оплачується в подвійному розмірі, і тільки за бажанням працівника може компенсуватися наданням іншого дня відпочинку.
На практиці в разі застосування компенсації за роботу у вихідний день враховують зазвичай саме бажання працівника, хоча відповідно до статті 72 КЗпП потрібно опиратися на домовленість сторін.
У визначенні ж варіанту компенсації за роботу у вихідний день є паритетність сторін трудового договору, тобто ініціатором визначення виду компенсації може бути як працівник, так і роботодавець, хоча на практиці перевага віддається працівникові.
Відповідно до частини першої статті 72 КЗпП робота у вихідний день може за згодою сторін компенсуватися:
- у грошовій формі;
- наданням іншого дня відпочинку.
Вікторія ЛІПЧАНСЬКА,
керівник центру правової допомоги ФПУ
