У суспільстві панує стереотип, що бізнес є найбільшим платником податків. Чи так це насправді, чи варто підвищувати податки, чи, навпаки, деякі можна знизити, - про це розповів економічний експерт Аналітичного центру Об'єднана Україна Олексій Кущ.
Чи дійсно бізнес сплачує багато податків
Суб'єкт перерахування податків не завжди тотожний суб'єкту реальної сплати податків. Є таке поняття, як «податковий агент». Якщо роботодавець нараховує вам заробітну плату, то він автоматично утримує і податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18%, і військовий збір у розмірі 1,5%. Ці податки роботодавець перераховує до бюджету за своїх найманих працівників, виступаючи при цьому класичним податковим агентом.
Реальним суб'єктом зі сплати таких податків і зборів є безпосередній працівник, праця якого стала джерелом доданої вартості, завдяки якій у бізнесмена і з’явилися валовий виторг, як джерело обігових коштів, і база зі сплати податків.
Власник капіталу отримує прибуток, тож його «особистий» податковий внесок — це податок на прибуток підприємств у розмірі 18%.
Податок на додану вартість (ПДВ), акцизи — це все так звані непрямі податки. Підприємство, яке їх платить до бюджету, виступає лише транзитером, купуючи сировину, енергію, обладнання, — у ціні всіх цих складових виробничого процесу підприємець отримує і суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 20%. А реалізуючи свою продукцію, підприємець окремо зазначає суму ПДВ, яка додається до ціни (податкові зобов’язання). Різниця ж і є податком на додану вартість, який має бути сплачений до бюджету.
Тобто підприємець лише отримує суму ПДВ від кінцевих споживачів, які купили його товар, і за мінусом податкового кредиту перераховує ці гроші державі, виступаючи звичайною транзитною ланкою. Реальний платник і ПДВ, і акцизного збору — це кінцевий споживач, тобто населення.
Скільки віддає до бюджету населення
Якщо згрупувати податки за суб'єктом їхньої реальної сплати, то населення платить податки на працю, споживання і податки на активи. Бізнес же платить податки на прибуток, єдиний податок, ренту за видобування природних ресурсів, податок на активи.
За даними ДПС, до зведеного державного бюджету надійшло від збирання податків і зборів у 2023 році 1,213 трлн грн, із них до місцевих бюджетів — майже 430 млрд, а до центрального — 783,6 млрд грн.
При цьому населення у вигляді податку на доходи сплатило майже пів трильйона гривень, або 44%. Але це ще не повний внесок населення у державну скарбницю.
Якщо додати податок на додану вартість, акцизи, туристичний збір, отримуємо разом 826 млрд грн, або 73%.
Водночас податки, сплачені бізнесом (по суті, а не за фактом транзитивного перерахування як податковим агентом), становили лише 303 млрд грн (податок на прибуток, рента, податок на активи, єдиний податок). Тобто лише 23% від загальної суми.
За умови, що номінальний ВВП становив у 2023 році 6,5 трлн грн, податкові вилучення за рахунок населення досягли майже 13% ВВП, а податкові вилучення з бізнесу — менш як 5%.
Сукупні податкові вилучення в економіці перевищили 17% (тут не враховано єдиного соціального внеску, який за своєю природою є квазіподатком). Із урахуванням 478 млрд грн ЄСВ, податкові вилучення з економіки досягли майже 25%.
Якщо оцінити загальні надходження коштів до державного бюджету під час війни з усіх джерел, у тому числі й неподаткових, то ситуація суттєво не зміниться. За перше півріччя 2024 року податкові надходження становили майже 68% доходів бюджету.
При цьому населення сплатило майже 48% доходів бюджету, а бізнес — менш як 17% доходів бюджету, або майже втричі менше.
Майже третину доходів державного бюджету становили неподаткові надходження, що характерно для ситуації під час війни.
Детальніше: https://minfin.com.ua/ua/2024/07/16/131188367/
Джерело:
