Останнього часу у вітчизняних ЗМІ з’явилося чимало матеріалів, які не тільки не роз’яснюють суть того, що зараз відбувається у пенсійної системі держави, але нерідко містять неточності, а порою навіть неправдиву інформацію. Тому, вважаю за необхідне поділитися своїми думками щодо цієї актуальної теми.
Перш за все, висновок, що в майбутньому люди будуть позбавлені пенсій внаслідок існуючої демографічної ситуації в країні, м’яко кажучи, не зовсім вірний. Рівень пенсій у солідарній пенсійній системі залежить від співвідношення працюючих і пенсіонерів. І в цьому плані ситуація в Україні, справді, складна. Якщо на початок 90-х років минулого століття на 14,5 млн. пенсіонерів приходилось 25-26 млн. працюючих громадян, то сьогодні на 11 млн. пенсіонерів є лише 13 млн. застрахованих осіб (з них 9,5 млн. найманих працівників, решта – військовослужбовці, особи по догляду за дітьми до трирічного віку та інші, за яких сплачується мінімальний страховий внесок з державного бюджету). Тобто співвідношення працюючих до пенсіонерів зменшилось з 1,7 до 1,2.
Проте проблема не тільки в тому, що в Україні зменшилась чисельність населення працездатного віку, а й в тому, що неформально зайнятих громадян у 2020 році становила (за даними Державної служби зайнятості) 3,2 млн осіб, або 20,3% усіх зайнятих громадян. За експертними оцінками, на постійній легальній основі за кордоном у 2021 році працює близько 3 млн. громадян України (у період до пандемії – 5-7 млн. осіб). Насправді фактично неформально зайнятих у нас і які виїхали в інші країни набагато більше. Тому потрібне не констатування фактів, що в найближчому майбутньому не буде пенсій, а думати як задіяти зазначених осіб до участі в пенсійній системі.
Також потрібно звернути увагу, що кількість пенсіонерів, хоч і не такими темпами як працівники, але також зменшується. При цьому потрібно нагадати, що з 2018 року збільшується тривалість необхідного страхового стажу для призначення пенсій за віком до 35 років. За прогнозом, більшість громадян не матимуть такого страхового стажу, а тому виходитимуть на пенсію в 63 або 65 років. Тобто так чи інакше кількість пенсіонерів також буде скорочуватися.
Солідарна пенсійна система не зникне, а продовжуватиме функціонувати і в подальшому, хоча і потребуватиме певних змін, зокрема щодо визначення співвідношення мінімального і максимального розмірів пенсії і загалом щодо максимальної пенсії, але це вже інша тема, яка потребує окремого обговорення. Тому, якщо сьогодні міністр може вийти на пенсію за віком на рівні 20 тис. грн, то в майбутньому в солідарній пенсійній системі він може не розраховувати на таку пенсію, а буде більш ближче до розмірів пенсій всіх інших пенсіонерів (до відома: більшість пенсіонерів отримує до 3 тис. грн). Тому йому потрібно накопичувати кошти.
Стосовно накопичувальної пенсійної системи. Безперечно накопичувальну систему потрібно розвивати, адже накопичення коштів дає можливість покращити матеріальний стан громадян після звільнення з роботи у зв’язку з виходом на пенсію. І не важливо яким чином здійснюватимуться накопичення – через недержавні пенсійні фонди (чи централізовану систему накопичення), через банківські установи, страхові організації чи іншим чином. Головне людина має усвідомити, що накопичення коштів потрібні, і не тільки при настанні старості, а й для різних життєвих обставин.
Але потрібно звернути увагу на неправильне, некоректне, обманливе (тощо) обґрунтування необхідності запровадження накопичувальної системи, яке подається в засобах масової інформації: солідарна пенсійна система себе вичерпала і лише накопичувальна система вирішує проблеми; участь у накопичувальній системі забезпечує високі розміри пенсій; запровадження накопичувальної системи забезпечить виведення з тіні зайнятість і заробітну плату, оскільки всім вигідно накопичувати кошти тощо. Нісенітниця це все.
Очікування, що всі вийдуть з тіні і будуть добровільно сплачувати внески до накопичувальної системи є марними і це свідчить міжнародний досвід – значна частина населення знаходиться поза межами накопичувальної системи і охоплення цією системою є значно меншим, ніж у солідарній пенсійні системі. Щодо розмірів пенсійних виплат, то накопичувальна система забезпечує більш-менш пристойні виплати для високооплачуваних працівників, яких не так-то й багато в країні. Всі інші отримують мізерні виплати, а значна частина – лише одноразові компенсації. А тому той галас, заклики, які були на початку 2000-х років у різних країнах стосовно необхідності запровадження накопичувальної системи як панацеї вирішення існуючих пенсійних проблем, вже припинилися і стали більш тверезо дивитися на ці речі. Насамперед стали зміцнювати існуючу солідарну пенсійну систему, а в тих країнах, де ліквідували солідарну систему – повернули її в тій чи іншій формі, з метою необхідності хоча б забезпечення мінімальних пенсійних потреб.
Стосовно того, що накопичувальна система наче показала свою неефективність, то це не зовсім так. Винувата тут пропагандистська кампанія, яка примусила повірити, що вирішення існуючих проблем у солідарній пенсійній системі є запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи і в людей були дуже великі надії на цю систему, які не справдились. А тому по ходу стали вносити певні корективи в свої пенсійні системи.
Але незважаючи на зазначене накопичувальна система потрібна. Проте пояснювати необхідність цієї системи потрібно грамотно і правдиво. В іншому разі, всі розмови про накопичувальну систему не сприймаються, а викликають лише посмішки та іронічні висловлювання.
Викликає іронію також висловлювання, опитування, особливо в соціальних мережах, де наголошується, що всіма, особливо молодими, активно підтримується впровадження обов’язкової накопичувальної системи. Тобто ті, хто не працює або працює неформально і, звичайно, не сплачують страхові внески на пенсійне забезпечення (соціальне) страхування, після запровадження накопичувальної системи зразу ж побіжать добровільно сплачувати внески для їх накопичення - в це можна повірити? Це можна робити й зараз.
Але працювати в цьому напрямку потрібно.
Володимир Максимчук,
керівник Управління соціального страхування і пенсійного забезпечення Федерації профспілок України
